Словник синонімів української мови. 2014.
порушувати — ую, уєш і діал. поруша/ти, а/ю, а/єш, недок., пору/шити, у/шу, у/шиш, док., перех. 1) Робити що небудь усупереч наказові, закону і т. ін. || Діяти, чинити не так, як належить за традицією, звичаєм, загальноприйнятими правилами і т. ін.;… … Український тлумачний словник
порушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
торгати — порушувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
псувати — псую/, псує/ш, недок., перех. 1) Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого небудь … Український тлумачний словник
розладнувати — ую, уєш, недок., розладна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Порушувати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. кого , чого небудь. 2) Вносити незгоду, розлад у стосунки між ким небудь. 3) Втрачати згоду, взаєморозуміння у… … Український тлумачний словник
ламати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Згинаючи або б ючи з силою, відділяти частини чого небудь або розділяти щось на частини. || Видобувати або розробляти, розламуючи що небудь певним знаряддям. || Відокремлювати листя або плоди від стовбура. 2) перех.… … Український тлумачний словник
розстроювати — юю, юєш, недок., розстро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Розладнувати стрій, ряди, порушувати рух і т. ін. || Приводити в стан небоєздатності, замішання. 2) Порушувати лад музичного інструмента. || Порушувати, розладнувати роботу якого небудь… … Український тлумачний словник
тривожити — жу, жиш, недок., перех. 1) Викликати, вселяти тривогу, побоювання, хвилювання. || Бентежити, зворушувати. || Виводити зі стану рівноваги. 2) Порушувати спокій, спокійний або звичний стан кого , чого небудь; завдавати клопоту, турбувати. ||… … Український тлумачний словник
обманювати — юю, юєш, недок., обману/ти, ману/, ма/неш і розм. обмани/ти, маню/, ма/ниш, док., перех. 1) Словами, вчинками або діями вводити в оману кого небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати… … Український тлумачний словник
підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || … Український тлумачний словник
